Не бути “лохом” і не бути покидьком. Урок стрілянини в Дніпрі

Країна неминуче стикається з дебатами про те, що є правильною поведінкою, а що є неприйнятним. Підводячи підсумки випадків ліквідації агресивних нападників на поліцейських у Дніпрі та відкритої кримінальної справи на патрульного, важливо відзначити, що цей кейс впливатиме на культуру суспільства.

По-перше, якщо поліцейського притягнуть до відповідальності, тоді пити за кермом, пересідати на місце пасажира, хамити представникам поліції та нападати на них стануть соціально прийнятними діями.

Додатковою актуалізацією цієї проблематики є факт, що відкрито кримінальну справу за фактом “перевищення повноважень”, а не за фактом нападу на поліцейських. Немає інформації про те, щоб водій став під виглядом статті 345 ККУ – “Напад на службову особу поліції”.

По-друге, якщо поліцейського виправдають з міркувань самозахисту, оскільки злочинець представляв загрозу своїми агресивними діями, які могли призвести до більшої трагедії (наприклад, якщо би він заволодів зброєю поліцейського), і якщо патрульного винагородять за його належну реакцію на обставини, тоді буде відкрита кримінальна справа проти загиблого та його спільниці, включаючи напад на поліцейських. Суспільство отримає сигнал, що така поведінка, яка була дозволена пʼяному грубіянові, є неприпустимою.

На жаль, ми спостерігаємо таку практику, коли законослухняні громадяни, які чесно сплачують податки і намагаються вести себе етично відносно інших співгромадян, стають найбільш упослідженими.

Соціальний стандарт успіху в автократичній Україні – це паразитичний негідник (без врахування статі), який просто потрапив у чиюсь “обойму” через патронатну піраміду. Цей закон не стосується його, він має особливі права, він навіть не платить повну суму податків, оскільки живе на відсоток від корупційної ренти. Громадяни та поліція бояться його, оскільки він може створити проблеми, які знищать його кар’єру та життя. Убитий у Дніпрі є типовим представником цього соціального стандарту.

Основна проблема полягає в тому, що ніхто не хоче бути правильним, всі хочуть бути успішними. Я маю на увазі більшість громадян. Дослідження рівня цинізму в суспільстві підтверджують цю тенденцію.

Якщо ми хочемо, щоб громадяни прагнули жити соціально правильною (етичною) поведінкою, то такий спосіб життя має бути успішним, а це досягається винагородженням такої поведінки. Потрібно зробити правильність вигідною, тоді буде вигідно бути правильним.

Важливо, щоб жінка не дозволяла п’яному водієві сідати за кермо після відвідування закладу, де він вжив алкоголь, і щоб пасажири (діти) не підбурювали його до незаконних дій, а просили його утриматися від емоцій та сплатити штраф за порушення Правил дорожнього руху. Бо це є правильно! І батько повинен подякувати їм за те, що вони не дозволили йому порушувати закон.

Щоб грубіянів, які вважають себе незалежними від суспільних норм і використовують громадські права неправомірно, суспільство вважало неприйнятними, а не це було стандартом успіху.

Щоб шлях до успіху проходив через працьовитулюдину, яка дотримується етики у своїх взаємовідносинах, яка закріплена в законодавстві, що виробляємо народними представниками.

Щоб підприємець був не тільки баригою, а людиною, яка взяла на себе ризик для майбутнього. Людиною, яка виробляє ВВП, створює робочі місця та допомагає заповнювати бюджет. А не джентльменом, якого можна шахрайським шляхом обдурити.

Щоб платника податків поважали, а не називали “лохом”, оскільки він вносить внесок у спільне благо.

Щоб Україна стала країною, де можна бути чесно успішним не незалежно, а завдяки оточенню, в якому живеш.

Руслан Рохов, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC (3000-5000 знаків)